Саме так варто було б відреагувати президенту на той факт, що Україна де-факто приєдналася до торгового ембарго ЄС щодо поставок продовольства в Іран.
Нагадаю, що слідом за прийняттям 23 січня рішення ЄС відмовитися протягом найближчих шести місяців від закупівлі іранської нафти, найбільші банки Євросоюзу з 27 січня припинили фінансувати постачання продуктів харчування до Ірану. Це стало відомо завдяки інформації європейських зернових трейдерів. Коли три дні тому ЄС вирішив приєднатися до санкцій США проти Ірану, гроші цієї країни в європейських банках були заморожені, планувалося також припинити імпортувати іранську нафту, але за розрахунками ЄС, вони зможуть перестати купувати іранську нафту лише до 1 липня.
При цьому країни ЄС не є експортерами зерна/овочів/фруктів до Ірану, який щорічно закуповує 4,5 мільйона тонн зернових культур. З них 3,5 мільйона - це кормова кукурудза. Основні поставки зернових до Ірану здійснюють Аргентина, Бразилія та Україна. На даний момент українські компанії припинили експорт до Ірану. Реакції українського МЗС і Кабміну на такі дії компаній немає, що можна трактувати як підтримку початку торгового ембарго.
Відповідь з боку Ірану була блискавичною. 28 січня, парламент Ірану завершив роботу над законопроектом, що забороняє постачаня нафти в країни Євросоюзу, які застосували санкції стосовно Ірану. Про це заступник голови комісії Меджлісу (парламенту Ірану) з енергетики Насер Судані заявив англомовному іранському каналу «Прес ТВ». «Один з пунктів також зобов'язує уряд заборонити імпорт всіх товарів з країн, які запровадили санкції проти нашої країни», - розповів він, тим не менш, нагадавши, що законопроект може зазнати подальших змін. Він також розповів, що окремі депутати Ірану переконані, що заборону на постачання іранської нафти до країн ЄС слід продовжити на 5 років. Нагадаю, що Іран домовився про продаж своєї нафти Китаю за юані, а Індії - за рупії, тим самим знизив свою залежність від долара і гарантував збереження значущих для нього ринків збуту.
Приєднавшись до санкцій проти Ірану, України сама себе покарала як мінімум двічі. Перший раз політично, тому що напередодні початку війни США і НАТО проти ісламської республіки Іран, всіляка підтримка агресивних дій проти цієї країни нічим не поліпшить ставлення Брюсселя до України, зате істотно погіршить їх з Тегераном. Досвід дій Україна проти Лівії показує, що підтримка агресії проти цієї країни ніяк не допомогла вирішити проблему з українськими заручниками, які вже півроку перебувають в полоні у представників нової лівійської влади.
Другий раз вляпалася економічно. Оскільки Іран є четвертим за значенням торговельним партнером України в Азії, після Туреччини, Лівану та Індії щодо величини позитивного сальдо торгового балансу. Позитивне сальдо торговельного балансу з Іраном тільки за 11 місяців минулого року, за даними українського Держстату, перевищило один мільярд доларів США. З урахуванням того, що цей показник за аналогічний період становить порядку 10 мільярдів, відмова Ірану від українських товарів погіршить його ще на 10% і викличе додатковий тиск на курс гривні.
Нічого незвичайного в такій поведінці України немає. Вона вже не раз доводила, що готова зі збитком для себе вплутуватися в сумнівні міжнародні авантюри, які не приносять їй нічого, крім шкоди.
Загрузка опроса...
